Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" липня 2015 р. м.Київ К/800/66754/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Донець О.Є.,

Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Обухові та Обухівському районі Київської області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Обухові та Обухівському районі Київської області про визнання дій та бездіяльності неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Обухові та Обухівському районі Київської області, в якому просив:

- звернутися до Верховного Суду України з клопотанням для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- визнати незаконними дії відповідача щодо застосування ним під час нарахування/перерахунку пенсій позивача положень бюджетних законів, а також підзаконних нормативно-правових актів, якими у порушення та розріз встановлених Конституцією і Законами України вимог і норм, визначено розміри пенсій для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до того, ще й значно менші, ніж передбачені ст.50, 54 Закону №796 для відповідної категорії громадян;

- визнати бездіяльність відповідача щодо нарахування, перерахунку та виплати ним позивачу недоотриманих сум державної та додаткової пенсій, передбачених ст.ст.49, 50, 54 Закону №796, протиправною;

- зобов'язати відповідача зробити нарахування, перерахунок та виплату державної пенсії позивача відповідно, на підставі, у порядку та розмірах, встановлених законом №796 у редакції діючих Законів №230/96, №231 та пов'язаними із ним законами, а саме у розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, за період, починаючи з 01 січня 2005 року і до моменту винесення рішення у цій справі, де розмір пенсії за віком визначається у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом, одночасно враховуючи вимоги ст.67 Закону №796, за якими розміри пенсій збільшуються у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, без урахування приписів Бюджетних законів, а також підзаконних нормативно-правових актів КМУ, якими визначено розміри пенсій для осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, відмінні від законодавчо встановлених, ще й у бік зменшення;

- зобов'язати відповідача зробити нарахування, перерахунок та виплату додаткової пенсії позивача відповідно, на підставі, у порядку та розмірах, встановлених законом №796 у редакції діючих Законів №230/96, №231, та пов'язаними із ним законами, а саме у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, за період, починаючи з 01 січня 2005 року і до моменту винесення рішення у цій справі, де розмір пенсії за віком визначається у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом, одночасно враховуючи вимоги статті 67 Закону № 796, за якими розміри пенсій збільшуються у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; без урахування приписів бюджетних законів, а також підзаконних нормативно-правових актів КМУ, якими визначено розміри пенсій для осіб, постраждалих внаслідок ЧАЕС, відмінні від законодавчо встановлених, ще й у бік зменшення;

- зобов'язати відповідача перерахувати у подальшому позивачу, визначені ст.ст.50, 54 закону №796 розміри пенсій, у зв'язку зі збільшенням розміру прожиткового мінімуму встановленого законом для відповідної групи осіб, починаючи з дня встановлення нового розміру, а також вчасно виплачувати належній йому пенсії;

- стягнути із відповідача у порядку негайного виконання, передбаченого ст.256 КАС України на користь позивача боргову суму за пенсійними виплатами, що виникла за весь період невиконання вимог Законів України щодо нарахування та перерахунку пенсій позивача, передбачених ст.ст.50,54 Закону № 796.

Постановою Обухівського районного суду Київської області від 19 серпня 2014 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що виплата пенсій із надбавками позивачу проведена згідно з чинним законодавством України на момент виплати.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року задоволено частково апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2; постанову Обухівського районного суду Київської області від 19 серпня 2014 року скасовано; прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково; визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Обухові та Обухівському районі щодо відмови у перерахунку позивачу щомісячної державної та додаткової пенсій, у розмірах передбачених ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язано відповідача з 06 лютого 2014 року провести нарахування та виплату щомісячної державної та додаткової пенсій позивачу відповідно до ст.ст.54, 50 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та 75 % від мінімальної пенсії за віком відповідно, з урахуванням виплачених сум, виходячи з розміру визначеного ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; позовні вимоги за період з 01 січня 2005 року по 05 лютого 2014 року включно залишено без розгляду.

В частині задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із наявності у позивача права на отримання основної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі, встановлений ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки в період з 01 січня 2014 року положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не було передбачено обмежень щодо застосування вказаний статей Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Залишаючи без розгляду позов за період з 01 січня 2005 року по 05 лютого 2014 року, суд апеляційної інстанції, посилаючись на ст.ст.99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначив про пропуск строку звернення до суду.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, Управління Пенсійного фонду України в м.Обухові та Обухівському районі Київської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року скасувати та прийняти нову.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що розмір пенсії, передбаченої ст.ст.50, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обмежується вимогами Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Обухові та Обухівському районі Київської області, є інвалідом 2-ої групи внаслідок захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на ЧАЕС, віднесений до І категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, отримує пенсію, призначену у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У березні 2014 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м.Обухові та Обухівському районі Київської області із заявою, в якій просив: надати довідку про розміри щомісячних виплат державної та додаткової пенсії починаючи з 01 січня 2005 року по теперішній час окремо за видами пенсії та за кожен місяць; призначити, нараховувати й в подальшому виплачувати згідно ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ основну державну щомісячну пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, та згідно ст.50 Закону №796-ХІІ додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, розраховуючи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на рівні прожиткового мінімуму; провести перерахунок та виплатити заборгованості за попередній період вищевказаних пенсій починаючи з 01 січня 2005 року по час призначення розміру пенсій, згідно ч.4 ст.54 Закону №796-ХІІ основної державної щомісячної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, та згідно ст.50 Закону №796-ХІІ додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'я, в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком; згідно Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат» провести розрахунок та виплатити компенсацію втрати частини доходів в зв'язку з порушенням встановлених строків виплати починаючи з 01 січня 2005 року по час повного розрахунку по заборгованості за попередній період; згідно ст.67 Закону №796-ХІІ в подальшому виплачувати пенсію з урахуванням збільшення прожиткового мінімуму.

Управління Пенсійного фонду України в м.Обухові та Обухівському районі Київської області листом від 25 березня 2014 року №19/П-09 повідомило позивача, що розмір державної та додаткової пенсії з 01 січня 2012 року встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210. Законні підстави для перерахунку їх розміру відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Вихідним критерієм розрахунку додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначено Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, не існує.

23 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України на виконання вимог п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» прийнято постанову №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності з 01 січня 2012 року. Вказаною постановою затверджено порядок обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.

Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» передбачено, що у 2013 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.

З вищевказаних положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» вбачається, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, яке пов'язане із роботами по ліквідації аварії на ЧАЕС, у 2013 році визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.17 ч.1 ст.87 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, запобігання виникненню та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха.

У рішенні Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 зазначено, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Статтею 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.

З 01 січня 2014 року не передбачено будь-яких змін чи обмежень для застосуванні розмірів основної та додаткової пенсій, встановлених ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» відповідних норм не містить.

Враховуючи викладене та виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконним актами, колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про неправомірне здійснення відповідачем з 01 січня 2014 року виплату позивачу основної та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210, які є меншими за встановлені законом.

Крім того, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції, з урахуванням дати звернення позивача до суду (06 серпня 2014 року), правомірно залишено без розгляду позовні вимоги за період з 01 січня 2005 року по 05 лютого 2014 року на підставі ст.ст.99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, колегія суддів не може погодитись з судом апеляційної інстанцій щодо покладення на відповідача зобов'язання і в подальшому нараховувати та проводити відповідні виплати в розмірі, визначеному ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Законом України від 31 липня 2014 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», який набув чинності 03 серпня 2014 року, «Прикінцеві положення» Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» доповнені п.6-7, якими встановлено, що норми і положення ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Таким чином, Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» з 03 серпня 2014 року Кабінету Міністрів України надані повноваження визначати розмір виплат основної та додаткової пенсії, передбачений ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджетів на 2014 рік.

Отже, починаючи з 03 серпня 2014 року в даних правовідносинах мають застосовуватися норми Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31 липня 2014 року, а не відповідні норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому ст.ст.50, 54 цього Закону застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України у постанові від 23 листопада 2011 року № 1210.

Вказані вище зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» були внесені та набули чинності до ухвалення судами рішень, разом з тим суд апеляційної інстанції вказаних обставин не врахував та не надав їм належної правової оцінки.

Відповідно до ст.225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Обухові та Обухівському районі Київської області задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року змінити, абзац 4 резолютивної частини рішення суду апеляційної інстанції викласти в наступній редакції:

«Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Обухові та Обухівському районі Київської області з 06 лютого 2014 року по 02 серпня 2014 року провести нарахування та виплату щомісячної державної та додаткової пенсій ОСОБА_2 відповідно до ст.ст.54, 50 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та 75 % від мінімальної пенсії за віком відповідно, з урахуванням виплачених сум, виходячи з розміру визначеного ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В іншій частині постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді